Біланівський ГЗК, став-випарник, ризики і перспективи.

2013-03-17T12:19:31+02:00 2013-06-28T02:01:01+03:00
0
Горожане
+ 74
Великий Гуру
ulysses
22:59, 12.05.2013
Відкрию цю тему про наступне. Ось минулої п"ятниці у передачі ТРК "Візит" обговорювалася тема будівництва Біланівського ГЗК та нової схеми планування Кременчуцького району. Мабуть всі знають, що кар"єри ГЗК, які копатимуть на глибину 600 метрів з"їдають 14 сіл.
Так само всі знають, що один з таких кар"єрів розміром 6 км в довжину, 3 км в ширину і глибиною 600 метрів буде викопано прямо поруч з прудом випарником в селі Бондарі. До речі нині самий глибокий кар"єр біля Комсомолська - 300 метрів.
Звідси і дебати. Отже Анна Айлікова , вона ж керівник інститут Діпромісто, говорить, що все по закону( прийнятого в часи Тимошенко). Спочатку затверджують схему планування - потім громадське обговорення. Представники Укртатнафти кажуть, що цей кар"єр їхній ставок доб"є, і буде трумбець - вода вся з фенолом витече в Псел, потім в Дніпро... НПЗ точно зупиниться.
Представники Біланівського ГЗК говорять, що будуть нові робочі місця - багато.
Отже плюс - це нова робота. Мінус - трумбець НПЗ ну і звісно всім , хто там працює.
Але це не все - там ще була Дмітрієва з Укрводгео, і її точка зору по екології - що всю цю справу - кар"єри можна пережити, а руда яку витягуватимуть - нерадіоактивна. Але це вона так вважає бо насправді ніхто цього сказати не може.
Загалом цікаві дебати відбулися, і читаю на Телеграфі в парі коментів, що противники цієї справи не підготувалися - ось Анна Айлікова всіх законами перебила. Звісно перебила, бо такий закон, що спершу затверджуємо невідомо що, а потім обговорюємо, справді й принятий.
Але одна штука тут є. Теж на передачі намагався Айлікову та Дмітрієву до совісті закликать - начебто ж нормальні вони обоє. Але не вдалося - гроші великі їхній інститут отримав за проект від Біланівського ГЗК - півмільйона гривень офіційних.
Але все одно одне питання в мене є. І наступне воно. Ось минулої п"ятниці думаю, подивлюся в канцер -реєстр про кількість хворих на онко. Два місяці тому з нього статистику брав. Але ні - закрито нині всі дані.
Але й так все пам"ятаю. А написано там було, що кількість хворих на онкохвороби в Полтавській області б"є рекорди. А перш за все рекорди б"є два міста - Кременчук та Комсомольськ. Спитав я про це і Дмітрієву, яка за головного еколога проекту виступає - так це чи не так? Так - каже, все точно, але причина тут інша - не кар"єри і не ГЗК. Причина ось така і така - в газету напишу. Але ось що я кажу - мабуть наступна сесія райради без кременчужан самих вже не обійдеться. Бо за закритою статистикою і відкритим для огляду кладовищем Свіштовське смертність у нас за останні роки підскочила до дуже великого рівня. Помирають молоді люди, до пенсії вже більшість не доживає. По Україні до речі за останній рік середній вік теж зменшився.
А вірити Укрвод гео чи Діпромісту в цій справі - це зробити гірше і собі і своїм дітям та онукам теж
Горожане
Заслуженный
пенсионер
Если Руда была бы радиоактивная, то и в Комсомольске тоже была бы радиоактивная, но там в карьере уровень радиации меньше чем снаружи.
Ставок-испаритель действительно угроза большая ведь в карьере будут производиться взрывы, а любая трещина протечет в карьер, оттуда насосами в отстойник и в Псел
В Комсомольске периодически надувает из отстойника так что город стоит черный в грязи как после пеплопада, редко но метко. Представьте если там будет еще и фенол. ;(
Забаненные
-3
Почетный
гражданин

oleg14 (17.03.2013, 15:10) писал: фенол. ;(



там вопрос не в испарителе , а втом что узнаю зону отравления грунтовых вод самим НПЗ ... так что заранее готовятся на когосписать ... а заодно и реконструкцию пруда, которая требуется уже более 20 лет , проводить ненадо 6)
Горожане
+ 74
Великий Гуру
Та ніхто не скаже, що ставок -випарник НПЗ серед села - це добре. Але ж і кар"єр глибиною 600 метрів ( в цьому різниця - біля Комсомолську така глибина - 350 метрів) теж і нафік як на мене не потрібен.
І по моєму тут немає різниці - міняти шило на мило. Бо все одно - за статистикою медичною рівень онкології вищий в області саме у Кременчуці і в Комсомольську , де такого ставку немає. То чого ми будемо одну гидоту міняти на іншу ?
Забаненные
-3
Почетный
гражданин
fordmax
17:38, 17.03.2013
писатель, а почему бы не быть выше ... сколько лет нас травили : нпз , дормаш , литейный , техуглерод и т.д.
сколько лет мы пьем воду неизвестного состояния из днепра ...

а карьер ? ... меня интересует одно - как расходуются средства от добычи и продажи жостояния страны в виде ресурсов ...
A85
Горожане
+ 84
Великий Гуру
A85
19:16, 17.03.2013
Техническая сторона - это еще не все...
Есть еще одна сторона - Кто будет получать прибыль от этого монстра ?
Она будут уходить к "дяде"... за бугор ?... А мы, как туземцы, будем расхлебывать все прелести
этого дерьма ?...

Ум человеческий … не пророк, а угадчик, … но не дано ему предвидеть Случая – мощного мгновенного орудия Провидения
(А.С. Пушкин)
Pak
Горожане
+ 7
Местный
A85, Государству положенное отстегнут, но, как показывает практика, нам из бюджета дополнительно уже ничего не перепадет.
Горожане
+ 74
Великий Гуру

Цитата:Що очікує кременчужан ?



Про що кажуть таємні документи з грифом «Лише для службового користування»?

Секретні файли для усіх

З кременчужан зроблять залізних людей, які просякнуть важкими металами й дихатимуть хлористим воднем. А ще річка Псел відійде в історію, а на її місці з’являться карстові провалля. На додаток нас очікують землетруси, а над Кременчуком очікуються пилові бурі.
Це «Схема планування території Кременчуцького району Полтавської області», виконана ДП Український Державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М.Білоконя на замовлення Кременчуцької районної державної адміністрації. Інвестором даного проекту виступив Біланівський ГЗК…
До «Програми плюс» старанням журналістів потрапили документи, які не призначені для пересічного мешканця й мають гриф «Для службового користування». Чому документи, отримані редакцією, таємні – зрозуміло. Не кожного разу науковці розповідають про те, що буде після втілення в життя проекту будівництва нових заводів у нас під боком.
Зважаючи на те, що у мерії міста не планують взагалі говорити на цю тему, «Програма плюс» друкує отримані матеріали, аби кожен мав можливість оцінити те, що насправді нам готує народний депутат України Костянтин Жеваго та підлегла йому промислова група «Ферекспо».
«Необхідність розроблення «Схеми планування території Кременчуцького району Полтавської області» виникла у зв’язку із закінченням терміну дії роботи «Проект районной планировки Кременчугского сельского административного района Полтавской области» («Харьковпроект», 1987 г.), зі змінами, які відбулися в законодавстві України, зі змінами в економічній та соціальній сфері держави, а також у зв’язку з початком розробки кар’єрів Біланівського та Єристівського ГЗК та формуванням на території Кременчуцького району великого промислового комплексу, пов’язаного з розвитком гірничо-переробної та металургійної галузі.
Загалом проект враховує такі частини.
- «Обосновывающие материалы земельного отвода под вынос автодороги Дмитровка-Еристовка со строительством гидротехнических сооружений».
- «Обосновывающие материалы земельного отвода под вынос с территории Белановского ГОКа в коммуникационный коридор существующих и размещение проектируемых линий связи».
- «Обосновывающие материалы земельного отвода под вынос с территории Белановского ГОКа в коммуникационный коридор существующих и размещение проектируемых воздушных линий 6,10, 35 и 150 кВ».
- «Обосновывающие материалы земельного отвода под вынос с территории Белановского ГОКа в коммуникационный коридор участка магистрального газопровода Полтава-Кременчуг-Кривой Рог».
- Матеріали погодження місця розташування пульпопроводу «Комсомольськ Полтавської області (Єристівський ГЗК) – Одеса (порт Южний)» на території Пришибської, Кобелячківської і Салівської сільських рад Кременчуцького району Полтавської області.

Каміння, підземна вода та залізо – основне кременчуцьке багатство

Про те, що у нас є під землею й чого немає, – теж говориться у спеціальному досліджені. І мова тут про таке. «Територія Кременчуцького району розташована в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини в місці її поєднання з Українським кристалічним щитом і характеризується багатством мінерально-сировинних ресурсів (див. Схему планувальних обмежень).
З осадовими породами Дніпровсько-Донецької западини пов'язаний крупний артезіанський басейн підземних прісних вод, що практично забезпечує потреби населення всієї Полтавщини у воді. До цих порід входять розташовані в межах району родовища мінеральних вод – Кременчуцьке, Гуньківське і Демидівське, розвідані та експлуатаційні запаси яких становлять відповідно 100 м3/добу, 1961,1 м3/добу та 500 м3/добу. За типом води лікувально-профілактичні без специфічних компонентів. На базі останнього, води якого мають лікувальні властивості (бромні), працює підприємство “Ізумруд”.
Також з породами Українського щита пов'язані важливі для економіки країни та регіону родовища будівельного каменю. І таких у нас декілька (Крюківське, Малокохнівське, Піщане, Редутське, Чикалівське, біля с. Кам’яні Потоки). Ще є родовища кварцевого піску та цегельно-черепичної сировини. Але головною у нашому регіоні є залізна руда.
«Згідно з металогенічним районуванням України, територія розташована в межах Криворізько-Кременчуцької структурно-металогенічної зони - Кременчуцької магнітної аномалії (КМА площею біля 300 км), зокрема її північного продовження - Кременчуцького залізорудного району (КЗР), з яким пов’язані родовища багатих та легкозбагачуваних залізних руд.
КЗР в геологічному відношенні представлений смугою докембрійських залізистих порід шириною 1.5-5.5 км, яка простягається з півночі на південь на 45-50 км і фактично є північним продовженням Криворізької магнітної аномалії. Загальна площа рудного тіла становить 160 км2, глибина залягання - від 20 м (Горішньо-Плавнинське родовище) до 130 м (Біланівське) з заглибленням на північний схід.
Поклади залізистих кварцитів та багатих залізних руд КМА розподіляються на 9 родовищ: Горішньо-Плавнинське, Лавриківське, Єристівське, Біланівське родовище залізистих кварцитів, Галещинське родовище залізних руд, а також Васильківське, Харченківське, Мануйлівське, Броварське родовища залізистих кварцитів, які знаходяться в Козельщинському районі. Загальні запаси залізної руди до глибини 1500 м усіх родовищ КМА становлять понад 32,5 млрд.т.
Глибина покладів залізистих кварцитів від 20 м (Горішнє-Плавнинське родовище) до 130 м (Біланівське родовище) з ухилом від р.Дніпро на північ.
У межах розвіданих покладів руд Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ на даному етапі функціонує ВАТ „Полтавський ГЗК”.
Уся смуга рудного тіла в межах Кременчуцького району розділена на 5 родовищ, затверджені та прогнозні запаси яких становлять:
Горішнє-Плавнинська ділянка розташована на півдні аномальної смуги, північніше, включно до залізниці Кременчук-Полтава, розташовані Лавриківська, потім Єристівська, північніше дороги – Біланівська ділянка. На базі залізорудних родовищ (Горішньо-Плавнинське та Лавриківське – розробляються в одному кар’єрі) працює Полтавський ГЗК з проектною продуктивністю 34 млн.т руди на рік. Залізні руди (забезпеченість виробництва – 50 років) розробляються відкритим способом. На даному етапі глибина кар’єру досягає 340 м (за період розробки з 1964 р.). Надалі кар’єр буде заглиблюватись до 700 м. В подальшому розробка буде проводитись відкритим способом або шахтним (продовжуватиметься ще протягом 43 років).
Приріст запасів спостерігається в північному напрямку – до Єристівського родовища. На даному етапі ведуться роботи з виїмки покривних порід, облаштовується проммайданчик для кар’єру і відвалів; для хвостосховища буде використовуватись четвертий відсік існуючого хвостосховища.
На даному етапі ГЗК готує площі для освоєння ще неосвоєних Біланівського та Галещинського родовищ. Біланівське родовище розвідане Кременчуцькою ГРЕ ДГП “Південьукргеологія”. Рекомендований спосіб розробки відкритий до глибини 700 м з максимально можливим вилученням балансових запасів (затверджені в контурі кар’єру).
Період розробки 30 років (початок розробки 2015 р.). За даними інституту Південьдіпроруда, необхідна для освоєння родовища територія становить 5000 га, в тому числі під: кар’єр – 1250 га, відвали – 1500 га, хвостосховище – 1400 га. Необхідна площа під відвали на початок розробки родовища 345 га. Продовженням рудних покладів є Галещинське родовище, відкрите Кременчуцькою ГРЕ 1950 року. В процесі розвідувальних робіт виявлено також 40 локальних рудних покладів, із яких 12 віднесені до середніх та великих. Запаси затверджені 1956 року (№1551 від 25.12.1956). Це родовище передбачається розробляти підземним способом, через що накопичення покривних порід не відбудеться. Можлива глибина шахти 1000-1500 м. Період експлуатації родовища 26 років. Площа гірничого відводу становитиме 828,36 га, говориться у документах для службового користування.

Що буде з Кременчуком та Комсомольськом?

З цього приводу є лише позитивні прогнози. За ними, чисельність населення Кременчука до початку 2031 р. зросте на 22,7 тис. осіб або на 10,0% (рис. 9). Це відбуватиметься завдяки помітному міграційному притоку, який компенсуватиме втрати від природного руху населення. На початок 2026 р. чисельність населення міста становитиме 247,1 тис. осіб, на початок 2031 р. – 250,3 тис. осіб. При цьому продовжуватиметься процес старіння населення – кількість осіб віком 60 років і старше у населенні Кременчука збільшиться, говориться у таємних прогнозах інституту Діпромісто. У сусідньому Комсомольську ситуація зі старінням населення буде ще гіршою.

Кременчуцький район стане гірничорудним

«Прогноз галузевого розвитку промислового виробництва на території Кременчуцького району Полтавської області»». Саме ця робота була взята за основу для визначення прогнозу розвитку промислово-виробничого комплексу, говориться у документах, оприлюднених для службового користування. І на район наш чекають такі зміни.
На базі розробки південних родовищ Кременчуцької магнітної аномалії формується промислове утворення – гірничорудний промисловий район, який має протяжність з півдня на північ території Кременчуцького району біля 30 км…
У підсумку поряд з Полтавським ГЗК, на якому сьогодні працюють 8164 робітники, постануть ще ТОВ «Єристівський ГЗК», на якому працюватимуть 3500 осіб. У тім числі – на кар’єрі та промислових ділянках ТОВ «Єристівський ГЗК» планується набрати 1500 працівників. Ще 410 працюватимуть у переробному комплексі цього ГЗК. З’являться робочі місця у зовнішньому залізничному транспорті – 300 та на допоміжних об’єктах - 790. Також поруч виросте металургійний завод ТОВ «Ворскла Сталь» з 1900 працівниками та електростанція ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія», на яку працевлаштують 100 осіб. Ще з’явиться ТОВ «Біланівський ГЗК», на який планується набрати – 10300 працівників. Останнє з промислових об’єктів, де створять нові робочі місця, – це шахти. Тут мова вже про Галещинську ділянку (шахтна розробка залізної руди з кількістю працівників – 1500).

Від нових заводів непереливки буде всім

Про те, що проблеми у цій справі будуть, науковці у своїх розробках кажуть чесно і їх не приховують. Отже, нас очікують незворотні зміни природного ландшафту в результаті виникнення кар’єрів, породних відвалів, хвостосховища тощо.
- можливість активізації небезпечних геологічних процесів (карсти, зсуви), осідання земної поверхні та зсуви гірничих порід;
- порушення гідрогеологічного режиму підземних вод, зневоднення та погіршення якості води підземних і наземних джерел, пересихання малих рік, боліт, ґрунтів;
- значне накопичення відходів та велике техногенне навантаження на оточуюче середовище (пилюка, викиди при вибухових роботах, транспортних операціях тощо);
- проблеми фінансування реабілітації порушених територій та їх використання після завершення розробок залізистих кварцитів;
- проблема фінансування підтримки належного стану хвостосховища для забезпечення їх механічної та екологічної безпеки;
- проблема скидання кар’єрних вод та промислових стоків Біланівського родовища (недопустима закачування відпрацьованих вод у глибинні шари);
- проблема перенесення магістральних інженерних мереж, автомобільних доріг, залізничної колії, які потрапляють на територію кар’єрів Єристівського та Біланівського ГЗК та створення нової інфраструктури для обслуговування нового промислового вузла.

Катастрофа буде швидкою

У зв’язку з поганим станом захисних споруд відстійника НПЗ (фільтрація, забруднення підземних вод та ґрунту), а також у зв’язку з тим, що він знаходиться поблизу кар’єрів Біланівського ГЗК, необхідно вирішити питання будівництва нового відстійника на іншій території та нейтралізації наслідків забруднення території існуючим відстійником. Крім того, розташування відстійника НПЗ поблизу кар’єрів, що розробляються, може призвести до ще більшого забруднення водоносних горизонтів і до техногенної катастрофи. Тобто існує проблема неможливості використання Кременчуцького НПЗ після початку розроблення Біланівського кар’єру або розроблення кар’єру без винесення відстійників НПЗ, повідомляється у таємній довідці інституту «Діпромісто».
Глибокі кар’єри зумовлять дренування підземних горизонтів, а розробка Галещинського родовища призведе до змін рівнинного рельєфу місцевості. Виникає питання подальшої експлуатації ставка-випарника Кременчуцького НПЗ (в нього скидаються стічні води НПЗ після термічного знезараження), розташованого в районі розвантаження Дніпровського артезіанського басейну (зона виходу підземних джерел на поверхню). Оскільки він збудований з технологічними порушеннями, не забезпечує природного очищення стоків, а дно його є джерелом фільтрації, в результаті забрудненими є 100 км2 прилеглої території. В подальшому при розробці Біланівського родовища вони перетікатимуть у кар’єр. Виходить, що спільне функціонування ставка-випарника і Біланівського кар’єру неможливе», - зазначено у документі «ДСП».
Є там й інше. І мова не лише про кар’єри. До всього забудовнику необхідно засипати кар’єри та зробити завод з переробки сировини відвалів та ліквідувати шламонакопичувачі. Однак таких намірів у ТОВ «Біланівський ГЗК» не простежується і про будівництво цих об’єктів не заявлялося.

До чого слід готуватися?

Мешканцям нашого міста слід готуватися перш за все до газо-пилової атаки. Це перше. Поки що не зрозуміло, які протигази слід терміново купувати, але в довідці для службового користування говориться, що нині у Кременчуці можна вільно дихати оксидом вуглецю, діоксидом та оксидом азоту з аміаком з усілякими бензолами та фенолами. Але з початком залізної експансії життя набуде такого ж залізного характеру. Бо до нас «у гості прийде» ще й хлористий водень, а також залізо, марганець, нікель та хром. Усю цю хімію все частіше фіксують у повітрі сусіднього Комсомольська. А далі нам усім потрібно бути готовими до того, що спочатку «…негативного впливу зазнає існуюча зона відпочинку на р.Псел, оскільки розвідані запаси залізних руд простягаються вздовж ріки на відстані близько 6 км. Можливе обміління ріки в результаті дренування кар’єрами, забрудненість тощо. А ще слід бути готовим до того, що наявність діючого і будівництво Єристівського кар’єрів негативно впливатиме на режим та якість ґрунтових і підземних вод, відкритих водойм, зумовлюючи їх дефіцит (у результаті утворення депресійної вирви) та погіршення якості води. У перспективі експлуатація залізорудного кар’єру на Біланівському родовищі залізистих кварцитів (разом зі збагачувальним комбінатом на цьому родовищі), а також будівництво металургійного комбінату “Ворскла-сталь”, значно посилить техногенний вплив на всі складові і, зокрема, водний басейн. Аналогічний вплив матимуть і шламосховища. Як би не були гідроізольовані ці споруди, але надмірно насичена солями вода просочується у ґрунт, водоносні горизонти та ріки. Забруднені води, вступаючи в реакцію карбонатними породами та іншими мінералами, створюють карстові порожнини. А при проникненні у природні й техногенні тріщини вода створює передумови для виникнення провалів.
Слід зазначити, що шламонакопичувачі Полтавського ГЗК розташовані поблизу Дніпродзержинського водосховища (на відстані біля 900 м). В разі аварійного прориву дамби водосховище забруднять шлами. Крім того, шламосховища, ставки-накопичувачі через відсутність надійної гідроізоляції є реальною загрозою для виникнення провалів земної поверхні.
«Таким чином, у результаті функціонування запланованого циклу та обсягів гірничо-металургійного комплексу (розробка покладів руд передбачається протягом 50 років), у районі буде створено повний комплекс порушень геологічного середовища – шахти, кар’єри, відвали, водойми, провали й таке інше», - це теж висновки наукової роботи, яка призначена для тих, у кого є доступ до таємниці – документів з обмеженим службовим користуванням.
Забаненные
-3
Почетный
гражданин
fordmax
23:20, 12.05.2013

писатель (12.05.2013, 21:33) писал:Виникає питання подальшої експлуатації ставка-випарника Кременчуцького НПЗ (в нього скидаються стічні води НПЗ після термічного знезараження), розташованого в районі розвантаження Дніпровського артезіанського басейну (зона виходу підземних джерел на поверхню). Оскільки він збудований з технологічними порушеннями, не забезпечує природного очищення стоків, а дно його є джерелом фільтрації, в результаті забрудненими є 100 км2 прилеглої території.



А что там предстаивтель НПЗ говорил - что еще в 2004 все вопросы решены ? интересно когда будут наказывать за вранье и дезинформацию

а заражение стоками НПЗ 100 км2 прилеглої території. - это какбы уголовная отвественность должна наступить , но
видать проплачивают хорошо постоянно
Горожане
+ 74
Великий Гуру
Люди - воно все є
Про те, що проблеми у цій справі будуть, науковці у своїх розробках кажуть чесно і їх не приховують. Отже, нас очікують незворотні зміни природного ландшафту в результаті виникнення кар’єрів, породних відвалів, хвостосховища тощо.
- можливість активізації небезпечних геологічних процесів (карсти, зсуви), осідання земної поверхні та зсуви гірничих порід;
- порушення гідрогеологічного режиму підземних вод, зневоднення та погіршення якості води підземних і наземних джерел, пересихання малих рік, боліт, ґрунтів;
- значне накопичення відходів та велике техногенне навантаження на оточуюче середовище (пилюка, викиди при вибухових роботах, транспортних операціях тощо);
- проблеми фінансування реабілітації порушених територій та їх використання після завершення розробок залізистих кварцитів;
- проблема фінансування підтримки належного стану хвостосховища для забезпечення їх механічної та екологічної безпеки;
- проблема скидання кар’єрних вод та промислових стоків Біланівського родовища (недопустима закачування відпрацьованих вод у глибинні шари);
- проблема перенесення магістральних інженерних мереж, автомобільних доріг, залізничної колії, які потрапляють на територію кар’єрів Єристівського та Біланівського ГЗК та створення нової інфраструктури для обслуговування нового промислового вузла.

Цього мабуть і нема

В районі найбільша щільність викидів шкідливих речовин на 1 км2 спостерігалася у м.м. Кременчуці - 262,6 т та Комсомольську - 56,9 т. В м. Комсомольську на кожного мешканця припадає найбільша в області кількість шкідливих речовин - 181,8 кг
Основними інгредієнтами, які забруднюють атмосферу є пил, діоксид сірки та азоту, оксид азоту та вуглецю, феноли, формальдегіди, бенз(а)пірени, важкі метали.

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин
(в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст
Таблиця 9.1.3.

Забруднююча речовина Місто Середньорічна концентрація Максимальноразова середньорічна концентрація
Діоксид сірки м. Комсомольськ 0,1
Оксид вуглецю м. Кременчук 9,2
Діоксид азоту м. Кременчук 4,7
Оксид азоту м. Кременчук 0,35
Аміак м. Кременчук 0,5
Хлористий водень м. Комсомольськ 0,271 6,1
Сажа м. Комсомольськ 0,132
- / - м. Кременчук 0,5
Фенол м. Кременчук 3,6
- / - м. Комсомольськ 0,478
Бензол м. Кременчук 0,708 6,65
Толуол м. Кременчук 0,161 15,5
Етилбензол м. Кременчук 0,035 4,5
Сума ксилолів м. Кременчук 0,109 4,0

За даними лабораторії моніторингу важких металів Центральної геофізичної обсерваторії (м. Київ) забрудненість атмосферного повітря важкими металами, зокрема: кадмієм, залізом, марганцем, міддю, нікелем, свинцем, хромом, та цинком нижча за граничні вимоги. Але по м. Комсомольськ за останні 5 років (2005-2009 роки) простежується тенденція по збільшенню у атмосфері заліза, марганцю, нікелю та хрому.
Як і в попередні роки, спостерігається закономірність сезонних змін середньомісячних концентрацій. Саме в холодний період зростає забрудненість діоксидом сірки та розчинними сульфатами, що пов’язано зі збільшенням викидів продуктів згорання палива.

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА
Таблиця 9.1.4.
Міста - значення ІЗА Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря
м. Кременчук - 3,7 пил, оксид вуглецю, формальдегід, діоксид азоту, бензол
м. Комсомольськ - 1,8 пил, оксид вуглецю, діоксид азоту, фенол, хлорид водню

2. Наявність в урочищі Вільні болота, за 3 км на схід від р.Псьол (біля с.Бондарі) негерметичного ставка-випарювача (площею 360 га, об’ємом 11,5 млн.м3), спорудженого в 1967 р. для промислових стічних вод Кременчуцького НПЗ. Однією з найважливіших проблем залишається забруднення підземного простору в районі ставка. Захисний ефект завіси ставка не виправдав надії і високо мінералізовані стоки, забруднені нафтопродуктами та фенолом постійно надходить у водоносні горизонти, дренують в р.Псьол і Дніпро, питні свердловини та шахтні колодязі, що є порушенням санітарних вимог до господарсько-питного водопостачання. Ще в середині 80-х років у верхньому підземному горизонті навколо ставка-випарювача, промислового майданчика підприємства виявлене забруднення підземних вод нафтопродуктами, фенолами та іншими забруднюючими речовинами. Площа забруднення становить біля 100 км2. Як результат, в зв’язку з незадовільною якістю питної води у водоносних горизонтах населення Бондарівської, Запсільської і Дмитрівської сільрад споживає привізну воду (з 90-х років минулого століття). В результаті проведення водоохоронних заходів скидання зворотних вод в ставок-випарювач скорочено, ведуться роботи по вилученню з підземних горизонтів нафтопродуктів та забруднених вод. Наслідком стало зменшення впливу виробничих об’єктів підприємства на підземні горизонти, проте проблема негативного впливу ставка-випарювача не знята і водопостачання навколишніх сіл залишається актуальним.
3. Аналогічний вплив мають шламосховища. Як би не були гідроізольовані ці споруди, але надмірно насичена солями вода просочується у ґрунт, водоносні горизонти та ріки. Забруднені води, вступаючи в реакцію карбонатними породами та іншими мінералами, створюють карстові порожнини. А при проникненні у природні та техногенні тріщини вода здійснює передумови для виникнення провалів.
 
Доступ закрыт.
  • Вам запрещено отвечать в темах данного форума.