Віталій Дудін, голова юридичного департаменту профспілки «Захист праці», і Андрій Павловський, член парламентського комітету з соціальної політики та праці (фракція «БЮТ-Батьківщина»), у студії Радіо Свобода про деталі нового Трудового кодексу, який можуть ухвалити вже найближчим часом попри всі його недоліки – Як повідомив Радіо Свобода голова Федерації профспілок України, народний депутат від Партії регіонів Василь Хара, вже наступного пленарного тижня ухвалення вже у другому читанні нового Трудового кодексу може бути можливим.
Якщо парламент ухвалить на наступному пленарному тижні або ж до кінця листопада новий Трудовий кодекс, то це означатиме, що ми всі з вами в цій країні працюватимемо вже за іншими правилами. І ці стосунки будуть іншими.
Зокрема, це може стосуватися таких болючих питань, як збільшення робочого тижня до 48 годин або навіть такого моменту, що директор чи власник отримає можливість підпорядковувати права тих, хто хоче працювати, тобто робітників чи персоналу, якимось внутрішнім нормативним актам...
Андрій Павловський: По-перше, ми повинні собі сказати правду, що з приходом до влади Віктора Януковича, його Партії регіонів у нас остаточно затвердилася влада монопольно-олігархічного капіталу. Причому великого капіталу. І відповідним чином він дає соціальне замовлення написати Трудовий кодекс під себе.
Тому не варто дивуватися, що новий Трудовий кодекс написаний з великою перевагою на користь власників-роботодавців із заниженням трудових прав найманих працівників.
Хочу звернути увагу хоча б на статтю 143 проекту Трудового кодексу, який фактично надає необмежений робочий день працедавцю. Що це? Якщо казати дослівно, то він каже, що не може перевищувати 12 годин робочий день, але за наявності згоди працівника та інших умов він може бути продовжений ще більше. Тобто, теоретично понад 12 годин може бути робочий день.
Те ж саме з робочим тижнем. Хоча в нас визначено і чинним законодавством, і Конституцією - 40 годин. Але нова влада хоче, щоб було 48 годин. І ще більше, якщо будуть якісь «особливі» умови.
Ви всі знаєте, що всі працівники в минулому столітті, були революції навіть з цього приводу, робітничий клас завжди боровся, щоб знизити тривалість робочого дня. А воно в нас збільшується безмежно в Україні.
До 2012 года Партия регионов не дотянет... Наталия Витренко для From-UA 11/11/2010
Вероятная дата парламентских выборов - весна 2011 года, потому что у Партии регионов расползается вся экономическая ткань. У них полные провалы. Достаточно посмотреть на выполнение бюджета за 9 месяцев 2010 года. Бюджетный дефицит в 2,5 раза больше, чем за 9 месяцев 2009-го, кризисного года. В стране все разваливается и разворовывается. Лютуют налоговики. Они сдирают три шкуры и с предпринимателей, и с производителей среднего и крупного бизнеса, и не могут никак все равно залатать эти дыры. Приближается зима, которая обещает быть суровой, и понятно, что люди, считающие копейки, не смогут оплатить выросшую стоимость на коммунальные услуги. Значит, эти долги будут тоже нарастать. А если эти долги будут нарастать, то, естественно, еще хуже будет бюджетная ситуация, еще тяжелее будет деятельность правительства.
С чем им выходить на выборы? С тем, что они повышают продолжительность рабочего дня до 12 часов, а продолжительность рабочей недели до 48 часов, как они заложили в Трудовом кодексе? С тем, что они увеличили налоги для предпринимателей малого бизнеса и полностью защитили экономические интересы олигархии? С чем им выходить на выборы - с тем, что, как воздушные шарики, лопнули все их обещания роста зарплат и пенсий, а растут только цены?
То есть чем дольше они будут затягивать выборы, тем хуже будет для них. Так называемые выборы (потому что их нельзя назвать выборами в нормальном понимании этого слова) в местные советы показали уже отрицательное отношение населения к Партии регионов: низкая явка (реально она была на уровне 30 %, все остальное дал вброс), и голосование против всех реально показали, что нет поддержки у Партии регионов уже сейчас, осенью 2010-го. Следовательно, чем дальше это затягивать, то, естественно, негодование населения будет возрастать. Вот что прежде всего подгоняет Партию регионов, чтобы проводить выборы весной 2011-го.
Недовольство проведением выборов высказали и США, и Европа, я уверена, что отрицательный будет вывод и 15 ноября на Парламентской ассамблее Совета Европы. Следовательно, Януковичу нужно сразу показать, что он делает домашнюю работу над ошибками и якобы новые выборы пройдут совершенно в другом формате. Может быть, где-то они чуть-чуть подправят, но, тем не менее, механизм фальсификаций у Партии регионов очень сильно отшлифован. И они этот механизм хотят усовершенствовать и как можно быстрее сделать выборы весной 2011 года.
“Максимальна тривалість щоденної роботи за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати 12 годин. За наявності письмової згоди працівника допускається встановлення більшої тривалості щоденної роботи, якщо характер та умови праці передбачають періоди, коли працівник перебуває на роботі у стані очікування часу початку виконання роботи та коли працівник має можливість відпочивати протягом зміни” (ч. 3 ст. 143).
„Максимальна тривалість роботи протягом тижня за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати 48 годин. Більша тривалість роботи протягом тижня може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався – нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), за наявності достатніх підстав”(ч. 4 ст. 143).
Натомість чинний КЗпП передбачає, що нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень (ч. 1 ст. 50). Робота понад встановлену тривалість визнається понадурочною (ч. 1 ст. 62) і оплачується у подвійному розмірі (ч.1 ст. 106). Підсумований облік робочого часу тривалістю більше 8 годин може бути встановлено лише за погодженням з профспілкою (ст. 61).
2. Дискримінація за місцем роботи.
Запроваджується дискримінаційна для працівників категорія „суб’єктів малого підприємництва” (до 20 осіб), на які поширюються особливі умови регулювання.
„Про зміну істотних умов праці (крім умов оплати праці) працівник суб’єкта малого підприємництва повинен бути повідомлений не пізніш як за два тижні” (ч. 1 ст. 303)
„…працівник попереджається про наступне звільнення не пізніш як за два тижні…” (п. 1 ч. 2 ст. 303)
“У разі зміни умов оплати праці вони доводяться до відома працівників не пізніш як за місяць до їх затвердження” (ч. 1 ст.305).
„Роботодавець – суб’єкт малого підприємництва самостійно затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку…” (ч.1 ст. 301)
„…не встановлюється броня для прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту (випускників професійних начально-виховних закладів), та норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів” (ч. 1 ст. 302).
„Звільнення неповнолітніх працівників суб’єкта малого підприємництва проводиться без отримання згоди служби у справах дітей” (ч.4 ст.303).
“Роботодавець – суб’єкт малого підприємництва має право самостійно встановлювати режим роботи, що передбачає зайнятість у загальні вихідні дні, дні державних і релігійних свят…” (ст.304). Це суперечить іншій нормі проекту – робота у вихідний день, день державного або релігійного свята оплачується у подвійному розмірі (ч.1 ст.233). Висловити зауваження проти такого режиму може лише профспілка, а не трудовий колектив.
Суперечливі положення обгрунтовуються необхідністю підтримки малого підприємництва. Втім навіть експерти авторитетної проліберальної Міжнародної фінансової корпорації серед перешкод на шляху розвитку бізнесу називають недосконалу систему оподаткування та інфляцію. Не виключено, що власники будуть фіктивно ділити свої підприємства.
Згідно норм КЗпП, роботодавець зобов’язаний повідомити про зміну умов праці за два місяці (ч. 3 ст. 32). Про подальше звільнення працівник повідомляється теж у двомісячний строк (ч. 1 ст. 49-2). Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються трудовим колективом і профспілкою за поданням роботодавця (ч. 1 ст. 142). Законодавство не передбачає жодних виключень з цих правил.
3. Нормативні акти роботодавця.
„Роботодавець має право приймати нормативні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень” (ч. 1 ст. 13).
„Нормативні акти роботодавця приймаються ним самостійно” (ч. 2 ст. 13).
„Якщо колективний договір не укладено, питання, що мають бути ним урегульовані відповідно до вимог цього Кодексу, регулюються нормативними актами роботодавця…” (ч. 3 ст. 13).
Роботодавцеві буде вигідніше видавати нормативні акти роботодавця, а не колективний договір. Бо їх можна прийняти в односторонньому порядку і за їх порушення не передбачена відповідальність. А за порушення колдоговору згідно ч. 1 ст. 18 Закону України “Про колективні договори і угоди” передбачено штраф до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До того ж роботодавець отримає право визначати численні додаткові (факультативні) умови трудового договору, зокрема, уведення плати за навчання, дрес-код, мова спілкування. Сама можливість прийняття колективного договору в односторонньому порядку суперечить здоровому глзду і науці трудового права, адже колективний договір – це форма соціального партнерства. Норма буде стимулювати роботодавця чинити тиск на профспілку.
У чинному КЗпП подібні норми відсутні.
4. Звуження прав профспілок.
Із проекту Трудового кодексу повністю вилучено розділ XVI теперішнього КЗпП “Гарантії діяльності професійних спілок щодо захисту трудових та соціально-економічних прав працівників”.
Згідно чинного КЗпП, профспілка „бере участь у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, у роботі комісії з питань охорони праці” (п. 11 ч. 1 ст.247).
Профспілки мають право вимагати від роботодавця приміщення для роботи та проведення зборів працівників з усім необхідним обладнанням, зв’язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом і охороною, якщо це передбачено колективним договором (ч. 2 ст. 249);
„Власники або уповноважені ними органи зобов’язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці” (ст. 250).
„У разі затримки виплати заробітної плати власник або уповноважений ним орган зобов’язаний на вимогу виборних профспілкових органів надати письмовий дозвіл на отримання в банках інформації про наявність коштів на рахунках підприємства, установи, організації чи отримати таку інформацію в банках і надати її профспілковому органу” (ч. 2 ст. 251).
Тепер перелічені права захистити важко, оскільки вони міститимуться лише у Законі України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. Однак він є актом законодавства про об’єднання громадян. Державна інспекція праці захищає лише трудові права, тобто закріплені в трудовому законодавстві (ст. 498 проекту ТКУ).
5. Унеможливлення роботи Комісії з трудових спорів.
„Рішення комісії з трудових спорів приймається за згодою всіх членів комісії, які беруть участь у її засіданні. У разі незгоди хоча б одного з членів комісії з рішенням, що пропонується до прийняття, воно вважається неприйнятим” (ч. 1 ст. 435). Половину членів Комісії складають представники роботодавця.
„Рішення комісії з трудових спорів є обов’язковим для сторін індивідуального трудового спору, і підлягає добровільному виконанню роботодавцем у строк, визначений рішенням” (ч. 1 ст. 438).
Згідно чинного КЗпП, Комісія приймає рішення більшістю голосів членів, присутніх на засіданнях (ч. 1 ст. 227), а рішення підлягає виконанню у триденний строк після строку для оскарження. Ці норми забезпечують ефективне вирішення спорів без звернення до суду.
6. Відео-спостереження за працівником.
„Роботодавець вправі контролювати виконання працівниками трудових обов’язків, у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва” (ч. 1 ст. 28).
У чинному КЗпП подібні норми відсутні.
7. „Девальвація” трудової книжки.
„Роботодавець зобов’язаний вносити до трудової книжки працівника записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань праці” (ч. 2 ст. 59).
Згідно чинного КЗпП, до трудової книжки також заносяться відомості про зміну кваліфікації, заохочення та нагороди за успіхи в роботі (ч. 4 ст. 48). Вона виконує роль “резюме” працівника.
8. Спрощена процедура звільнення.
Звільнення працівника „допускається після попереднього погодження з виборним органом первинної профспілкової організації…” (ч. 1 ст. 121)
„У разі звільнення працівника всупереч пропозиціям виборного органу первинної профспілкової організації… цей орган і працівник можуть звернутися до суду” (ч. 5 ст. 122).
Від роботодавця вимагається лише погодити з профспілкою звільнення, тобто фактично лише попередити про нього. Проект допускає розірвання трудового договору з працівником навіть всупереч мотивованому рішенню профспілки.
Більше того – роботодавцеві надається право бути присутнім під час розгляду профкомом питання щодо звільнення працівника (по-суті це є втручанням у внутрішню діяльність профспілки, оскільки роботодавець зможе визначити нелояльних до нього порфспілчан). Профком зобов’язаний на протязі 1 доби повністю оформити відмову.
Чинний КЗпП передбачає, що звільнення відбувається „лише за попередньою згодою” профоргану (ч. 1 ст. 43).
Вчера под зданием Верховной Рады проходил многотысячный митинг предпринимателей со всей Украины, требующих от депутатов не убивать их бизнес Налоговым кодексом. Видеорепортаж
Верховна Рада збільшила в 3 рази ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, пише Економічна Правда.
За проголосувало 244 депутати.
"Ви ставки податку збільшили по першій групі в 4 рази, по 2- 3,5 ради. І далі (інші групи) - в 3 і 3,5 рази. Ви що робите? Ви збільшили в 3 рази оподаткування, і закумуфлювали маленькою поправкою. Це розраховано на тих, хто голосує, як собака Павлова, по цій правій руці", - обурився Юрій Кармазін.
Тепер ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:
Вы считаете что если владелец 4-х этажного торгового центра заплатит 3-4 тысячи грн в год в городской бюджет это его разорит? Или лучше когда в городском бюджете дыры?
yur писал:Или лучше когда в городском бюджете дыры?
Трудно так сразу сказать насчет бюджета... но если например дыра в ванной, то увеличение притока воды - это не лучшее решение, чтобы эту самую дыру закткнуть
tka Дыры это уже другой вопрос. Когда у Вас дыра в ванне Вы отрезаете подачу воды в квартире или чините ванну? О трудовом кодексе. Кодекс фиксирует переход от социалистических отношений к капитализму т.е. к тому, что имеем сейчас фактически. Есть в нем странные нормы, но в целом лучше когда кодекс есть , чем когда его нет.
пенсионер
пенсионер
гражданин