Цікавинки

2011-04-04T01:13:00+03:00 2015-04-23T12:55:55+03:00
0
Горожане
+ 370
Аксакал
ulysses
01:14, 04.04.2011
Пропоную в цій темі писати та обговорювати цікаві місця з прочитаних художніх творів прози та поезії, які сподобались або побудовою фрази, або стилем викладення, або закладеною в них думкою.

Почну з ефектного місця "Солодкої Дарусі" Марії Матіос:

Поклав Іван дримбу в кишеню, обтер губи і запитав на цілий автобус, ніби заторохкотів кулеметом:
- А чи тобі, нензо лєста і курва остатна, мозіль не зробився на отій твоїй поморщеній штуці після весілння у Ріжні тої неділі, коли підфітькувала ногами на сіні коло цимбаліста, аж смереки ся жмурили з устиду, не те що люди?

Та й далі узяв собі дримбу в губи"

Також звідти ж:
Але ніхто, навіть найбільший артист, не може у дримбу грати так смачно, як будь-котра гуцулка, роздобріла від своїх потайних знань і явного досвіду.
Гуцулка сяде собі в залиту сонцем траву на горбі чи десь під смерекою – і світ її не колише: перебирає пальцем дримбу, і ані Букінґемського палацу їй не треба, ні мужа, ні любаса, ані горілки.
Білі овечки пасуться у трав’яному ліжникові та дзвінками подзвонюють, ніби дають знак із самого раю.
Срібні від сонця яструби висять над головою.
Легкий вітер голівки трав колише.
Вселенська тиша стоїть над горами – долами.
І хочеться або вмерти, або співати.
Файно".

І ще раз звідти ж:
Хтозна… може, у дримбі жінки і справді пізнавали себе: до часу байдужих і лінивих, аж поки не візьмеш їх у руки, а вже як візьмеш – то почуєш такі соковиті переливи і тонкі зойки, що зайдеться тобі серце і плачем, і співом одночасно, і не зрозумієш, де ніч, а де сонце, бо лише жіноче тіло так розкішно здригається від ласки, як тіло дримби від пальців"…

Мф.6.33
Горожане
+ 370
Аксакал
Vitalii Chepynoga7 год. · [/i]23 квітня23 квітня 1889 року Антон Павлович Чехов сказав свою відому фразу “Краткость – сестра таланта”… Всі її знають. Але ніхто вже не пам’ятає, що сказана вона було після відвідування борделю… [i]Ладно, це жарт… Але насправді Антон Павлович був тот ісчо ловелас. Він “про ето” відверто писав у своїх листах. Зокрема про свою палку “дружбу” з японкою під час подорожі по Сахаліну. Як лікар, Чехов не цурався анатомічних подробиць в еротичних своїх історіях. І не лицемірив… Хто, як, куди, яким способом, знизу-зверху-збоку – все чесно…Кажуть, що в 70-х роках ХХ століття, існувала спеціальна постанова ЦК КПРС про цензурування приватної переписки Чехова. Даби не опошлять класика… Хоча, хто до тих листів добирався тоді…Чехов був на Цейлоні і з захопленням писав: “Когда у меня будут дети то я не без гордости скажу - сукины дети, я на своем веку имел сношение с черноглазой индуской... и где же? В кокосовом лесу в лунную ночь!»…І ще Чехов вважав себе українцем. Любив Україну, часто приїжджав сюди. Його бабця по батьковій лінії була українкою… «По натуре я хохол», - казав Чехов друзям. І це було нормально, бо «чьотамухахлов» тоді російську інтелігенцію ще не інтересувало…«Брате і друже», - так у листах до Чехова звертається брат.Коли Чехов помирав в Німеччині, то в останній свій вечір відкинув в бік якесь подобіє «кислородної подушки» і сказав: заберіть цю хрєнь, принесіть мені шампанського…Йому принесли… Він випив. І помер…У Чехова є оповідання «Устріци». І в гробі з написом «Устріци» його везли в Росію. Замість холодільника…В общим, правильно пішов звідси Чехов, як положено… Шампанське, устріци… Наш чєловєк, короче…
Мф.6.33
 
Доступ закрыт.
  • Вам запрещено отвечать в темах данного форума.