Вірш

2005-04-15T17:32:53+03:00 2008-01-30T07:48:08+02:00
0
Горожане
+ 111
Заслуженный
пенсионер
Хочу вам друзі я сказати
Що Україна моя мила
Для мене затишок і щастя
І для душі моєї сила.
Понад Дніпром іду я в ранці
І дихаю на повні груди
Мої брати ви всі і сестри
Хороші українські люди
Вони вас усмішкою стрінуть
З пошаною запросять в гості
Народ привітний це і щирий
І в їх душі немає злості.
Якщо вже привела вас доля
В благословенний Богом край
То вам відкрию таємницю-
Потрапили в земний ви рай!
Це український степ без краю
Гаї зелені і поля..
Де солов"ї співають в лузі..
Богом освячена земля!
Сміються кетяги калини
Ранковою росою вмиті.
А українські вже дівчата
Є найчарівніші у світі.
Вони з часів ще дуже давніх
Своєю славились красою
То в перевесна тугі коси
І щоки вимиті росою..
І в господарстві дадуть раду
Так як навчала рідна мати
немають втоми в хороводі
І гарно вміють вишивати..
Вони скажу вам правду друзі
І до роботи не ледачі.
Дбайливі мами і дружини,
В коханні ніжні і гарячі.
А як вже пісню заспівають
Луна порине над рікою
Немов у казку потрапляєш
В царство душевного спокою...
На запашні що в лузі трави
Ранкова випаде роса
І найсмачніші українські
Пампушки, сало, ковбаса,
Вареник, скупаний в сметані,
Рум"яні з маком калачі.
І борщ що з півнем приготують
Ще й качка тушена в печі.
Не легковажно а серйозно
Сприймайте ви слова оці
Готують також господині
Котлети, каші, голубці...
Про це вам скажуть і в Парижі
І в королевському Версалі,
Що найсмачніша українська
Картопля смажена на салі..
Смачні такі готують страви
В містах, а також і в селі
Немов нектар - узвар фруктовий,
Мов мед травневий - киселі.
Та ще про напої згадаю
Вино, горілка, пиво, квас,
А самогон, що гонять з цукру
Буває, звісно, тільки в нас.
Отож до столу як запросять
То розбіжаться у вас очі
Частують в нас гостей шановних
Із ранку раннього до ночі.
А закордонні ті стегенця
Сказати щиро я вам мушу
за океан відправте в штати
Екс-президенту пану Бушу.
Усім їм схуднути там треба
тож на дієті хай сидять
Такий продукт як біо-кури..
нехай самі його їдять.
Господь нам дав казкову землю
І найродючіші поля
І ми вже споживати будем
Вродила наша що земля.
Які я мав думки сьогодні
То виклав на папері вже.
Бажаю вам добра і щастя!
Нехай Господь вас береже!!

(С) Валерій Поляков
Диссертацкая:
Лучше дважды без прелюдий, чем единожды однажды.
И мыльные пузыри без мыла..
Горожане
0
Проездом
Другу…

Уж лучше другом быть, чем просто нелюбимой
И сохранять слова, как памятник души.
Я не пережила, не стерла, не забыла.
Я просто не смогла б без памяти прожить.
Нет времени. И все.… И слов ты не находишь.
Забыл перезвонить, иль на порог зайти.
Но, почему-то, к ней ты все-таки заходишь.
А может быть ко мне так далеко идти?..
Но я не рассержусь и не заплачу даже.
Я знаю, что тебя, увы, не изменить.
И лишь еще одна печаль на сердце ляжет –
Невыносимо ждать и нелегко любить…


***
Я не могу, ведь это трудно – перечеркнуть и все забыть.
Все было сном, но будет утро, и я сумею разлюбить.
И даже верить я устану, уйду на дно, сгорю в тени,
А хочешь, ждать я перестану шаги усталые твои.
Встречать не буду, вытирая скупые слезы на щеках,
Писать не буду, выжигая слова на каменных листах.
Не буду плакать и смеяться, не буду петь и просто жить.
Я буду верной оставаться и просто так тебя любить…

***
Я хотела забыть, но уже не смогу,
И на сердце слова, как снегу.
Разве в мае снега? - спросишь ты невзначай.
Это зависть врага, седина и печаль.
Это слезы любви и раскаянье лет,
Это пройденный путь и обратный билет,
Это вены в крови и исписанный лист,
Это правда твоя, это серая жизнь.
Это в спину ножом, или ветер в лицо,
Это лед пустоты, или в сердце свинцом.
Это помню, люблю, ненавижу и жду.
Это несколько дней счастья в целом году.
Это память и боль. Это крест на горе.
Это все майский снег, или дождь в феврале…

P.S. Кого интересуют продолжения, пишите!
Горожане
+ 111
Заслуженный
пенсионер
bogdana,
Меня интересует, это ваши стихи?
Диссертацкая:
Лучше дважды без прелюдий, чем единожды однажды.
И мыльные пузыри без мыла..
Горожане
0
Проездом
Тило летило ..донеба
Бачити вас невзмози
Тило летило ..без тебе
неспинятись на пив дорози???
ТИ виривши в мене лишилась
Давай натискай на гачок!!!!
ЧУЕШ ЯК ДИХАЮТЬ СТИНИ???
Роби так потрибний нам крок.....

dm101 ;)
Горожане
+ 111
Заслуженный
пенсионер
dm101,
не плохо...и даже хорошо :rolleyes:
Я к сожалению не могу похвастать схихами собственного сочинения..
Ток сочинениями моего свёкра...)))
Диссертацкая:
Лучше дважды без прелюдий, чем единожды однажды.
И мыльные пузыри без мыла..
Горожане
0
Проездом
Ответ Альке: Да мои... А что есть сомнения? ;)
Горожане
0
Аксакал
Почти как первое, но прагматичнее :P
Чье не знаю, прислано из Израиля... :D

Як романтично пахне ковбаса!
І помідори густа зашарілись,
А в пляшці чиста, мов роса,
Горілочка домашня зачаїлась.
І ніжне сало зваблює тільце,
І хліб наствиі загорілу спину,
Якщо ти млієшь, коли бачиш це,
Чому ж ти, гад, не любишь Україну?!
"Если кто-то вас не переваривает, значит не сумел сожрать". :)
Горожане
+ 111
Заслуженный
пенсионер
bogdana,
да нет у меня никаких сомнений..хм..
откуда им взяться..
Yara,
:D отлично!!!
Диссертацкая:
Лучше дважды без прелюдий, чем единожды однажды.
И мыльные пузыри без мыла..
Горожане
+ 10
Почетный
гражданин
* * *
Ці смерекові сутінки очей
Мене сповили, як малу дитину,
Крізь сито днів життя моє тече,
І для ножа я підставляю спину.

Не груди, ні - не сила леза блиск
Мені в очницях смерті споглядати...
Кого тепер благати "Повернись"?
Куди іти? І де шукать розради?

Я б'юсь в тенетах голосу твого,
Твої обійми - ріки прохолодні,
Нестямний жаль, забарвлений в любов,
Мене цілує покликом безодні.

Вже не болить. Вже навіть не пече,
Я до туги, як до сестри, звикаю,
Та смерекові сутінки очей
Мені і сонце ясне заступають...


* * *
Божественні і божевільні сни
Мені аж досі не дають спокою...
Вони рясні, мов ранки весняні,
Прикрашені іскристою росою.

Щемливі, мов прощальний крик лелек,
Тендітні, як метелики рожеві,
І свіжі, наче дихання смерек,
Як оксамит чар-квітів яблуневих...

Твій голос, чистий, мов гірський кришталь
Ті сни по вінця сповнює жагою...
Спитай мене про ту любов, спитай,
Спитай про сни, де я завжди з тобою.

Вони одвічно терпкі та сумні,
Неначе грона вистиглих печалей...
Навіщо ти з'являєшся у них,
Непрошений, коханий яничаре?

Зникають у блакитній далині
Нічних видінь розтерзані хмарини...
Божественні і божевільні сни -
Живу не в них, але жива лиш ними.

Наталка Очкур.
"Как отличить христиан от неверных?" "Режьте всех, бог отличит своих"
Горожане
+ 10
Почетный
гражданин
* * *
Холодний вітер восени...
У сутінках пташиний зойк.
Чомусь незатишно мені.
На шиї шовковий шнурок.

Земля невпізнаних облич,
Молитва лагідної шльондри.
Земля класичних протиріч
Тремтить під мушлею ротонди.

Знайди мене серед світів,
не відставай, я майже поруч.
Там, на бекеті моїх снів
Горить багаття, так, праворуч.

Заходь, сідай, ковток вина
Тебе поверне у реальність!
Ти маєш випити до дна
Свою земну елементарність!

Розбий і викинь світ старий!
Життя як сон, любов як нежить...
Не вір, не бійся, не проси...
Тут все і так тобі належить!

Trickster
"Как отличить христиан от неверных?" "Режьте всех, бог отличит своих"
 
Доступ закрыт.
  • Вам запрещено отвечать в темах данного форума.