[NEWS] Жеваго разрешили строить Белановский ГОК

2013-06-27T23:12:47+03:00 2013-06-28T21:30:07+03:00
0
Горожане
+ 14
Местный
http://vk.com/lidlerart http://lidlerart.blogspot.com/
Iva
Жандармы
+ 174
Великий Гуру
Tarasevich,
Жеваго здесь типа ширмы!
Решения такого масштаба принимает не Жеваго, и не наши депутаты.
Это решение принималось на уровне государств!
Мы занимаем почётное место сырьевого придатка вожделенной Эвропы.
Горожане
Гражданин

Iva (27.06.2013, 23:19) писал:Tarasevich,
Жеваго здесь типа ширмы!
Решения такого масштаба принимает не Жеваго, и не наши депутаты.
Это решение принималось на уровне государств!
Мы занимаем почётное место сырьевого придатка вожделенной Эвропы.


А Вам не кажется, что решение принято правящей Бандой? Причем здесь Европа, если деньги пойдут в карманы местных толстосумов? Они нехнают понятий "сырьевого придатка", они знают понятие "бабло". А наши вожделенные восточные "братья" уже давно стали сырьевым придатком штатов и Европы, и ничего, живут же.
Или во всех проблемах у нас виноват кто-то, но не мы сами?
Горожане
+ 14
Местный
Tarasevich
23:45, 27.06.2013

Iva (27.06.2013, 23:19) писал:Tarasevich,
Жеваго здесь типа ширмы!
Решения такого масштаба принимает не Жеваго, и не наши депутаты.
Это решение принималось на уровне государств!
Мы занимаем почётное место сырьевого придатка вожделенной Эвропы.


Iva я честно говоря случайно нажал кнопку обсудить на форуме, не знал что это создаст тему. Но так же считаю, как и Вы.
http://vk.com/lidlerart http://lidlerart.blogspot.com/
Iva
Жандармы
+ 174
Великий Гуру

Retro (27.06.2013, 23:40) писал:А Вам не кажется, что решение принято правящей Бандой?


Такое решение принимают деньги!
А решение такого масштаба - ОГРОМНЫЕ деньги!!!
В Украине даже при очень большом желании (отобрать, национализировать, конфисковать награбленное) не найти и треть необходимой суммы.
Когда я первый раз услышал об этом проекте и прочитал, что для его реализации нужно будет переносить МАГИСТРАЛЬНУЮ ж.д. станцию Потоки (вот не помню шла ли там речь о мостах через Псёл) и приличный участок Южной ж.д. я воспринял это как проявление бредовой фантазии репортёров.
Но когда убедился, что это действительно так, все сомнения о заказчике отпали!
Вопрос этот был принят на ГОСУДАРСТВЕННОМ уровне, и решения местных властей (область, район) пустая формальность!
Горожане
Гражданин

Iva (28.06.2013, 10:28) писал:
В Украине даже при очень большом желании (отобрать, национализировать, конфисковать награбленное) не найти и треть необходимой суммы.
Когда я первый раз услышал об этом проекте и прочитал, что для его реализации нужно будет переносить МАГИСТРАЛЬНУЮ ж.д. станцию Потоки (вот не помню шла ли там речь о мостах через Псёл) и приличный участок Южной ж.д. я воспринял это как проявление бредовой фантазии репортёров.
Но когда убедился, что это действительно так, все сомнения о заказчике отпали!


Вы думаете у Ахметова, Януковича, Азарова и других олигархов не хватит денег на этот проект?!
Хватит, и с головой. Но они же бизнесмены, свои тратить не будут.
Я Вам скажу более того - большая часть этих денег(на стрительство) под каким-либо предлогом пойдет из нашего же бюджета, наших налогов. Так что спонсоры этого мероприятия - Вы и я
Iva
Жандармы
+ 174
Великий Гуру

Retro (28.06.2013, 11:36) писал:Вы думаете у Ахметова, Януковича, Азарова и других олигархов не хватит денег на этот проект?!


Безусловно!
Для этого проекта нужны огромные свободные деньги. А у этих ребят всё рассовано по фирмам и фирмочкам. Таких денег, вообще, нет в Украине!
Оставьте иллюзии, это не наш проект!
Горожане
+ 74
Великий Гуру
писатель
15:18, 28.06.2013
НЕ Іва - кар"єр вони розкопають. Тут великих грошей не потрібно. Копай та вози

Схема є , яку не показують - поділюся трохи цією штукою
...
В результаті аналізу ситуації, що склалася сьогодні на території Кременчуцького району та наданих інвестором матеріалів щодо перспектив розвитку гірничодобувної, переробної та металургійної промисловості, виник ряд питань, пов’язаних з проблемами природоохоронного, організаційного та соціального направлення, які необхідно вирішити з метою запобігання техногенних катастроф на території району деякі проблеми мають рівень обласних та державних.
Більшість проблем пов’язані з розвитком видобувної та металургійної промисловості – будівництвом заводу «Ворскла-Сталь» (перша та друга черги), розробкою Біланівського та Єристовського ГЗК, розширенням Полтавського ГЗК а також з існуванням на території Кременчуцького району ставка-відстійника ПАТ,,УКРТАТНАФТА,,.
До основних проблем, які повинні вирішуватись на рівні області та держави, можна віднести:
- незворотні зміни природного ландшафту в результаті виникнення кар’єрів, породних відвалів, хвостосховища, тощо.
- можливість активізації небезпечних геологічних процесів (карсти, зсуви), осідання земної поверхні та зсуви гірничих порід;
- порушення гідрогеологічного режиму підземних вод, зневоднення та погіршення якості води підземних та наземних джерел, пересихання малих рік, боліт, ґрунтів;
- значне накопичення відходів та велике техногенне навантаження на оточуюче середовище (пилюка, викиди при вибухових роботах, транспортних операціях, тощо);
- проблеми фінансування реабілітації порушених територій та їх використання після завершення розробок залізистих кварцитів;
- проблема фінансування підтримки належного стану хвостосховища для забезпечення їх механічної та екологічної безпеки;
- проблема скиду кар’єрних вод та промислових стоків Біланівського родовища ( недопустима закачка відпрацьованих вод в глибинні шари);
- проблема перенесення магістральних інженерних мереж, автомобільних доріг, залізничної колії, які потрапляють на територію кар’єрів Єрестовського та Біланівського ГЗК та створення нової інфраструктури для обслуговування нового промислового вузла.
Проблеми , які повинні вирішуватись на рівні області та району:
- в зв’язку з поганим станом захисних споруд відстійника НПЗ (фільтрація, забруднення підземних вод та ґрунту), а також в зв’язку з тим, що він знаходиться поблизу кар’єрів Біланівського ГЗК, необхідно вирішити питання будівництва нового відстійника на іншій території та нейтралізації наслідків забруднення території існуючим відстійником. Крім того, знаходження відстійника НПЗ поблизу кар’єрів, що розробляються, може призвести до ще більшого забруднення водоносних горизонтів і до техногенної катастрофи. Тобто, існує проблема неможливості використання Кременчуцького НПЗ після початку розроблення Біланівського кар’єру, або розроблення кар’єру без винесення відстійників НПЗ;
- проблема розселення на території Кременчуцького та Козельщанського районів нового населення (близько 36 тис. осіб виходячи з 17 тис. працюючих), яке буде завозитись на територію Полтавської області для забезпечення робітниками підприємств, що будуть розвиватися.
- проблема створення відповідної транспортної, інженерної та соціальної інфраструктури для населення, що буде відселятись в існуючі населені пункти або розселятись на нових ділянках;
- проблема виділення територій для розміщення промислових та інших підприємств та створити підприємства для можливості працевлаштування 2-х, 3-х членів сімей;
- проблема будівництва підприємства по переробці териконів та відвалів.
Основні пропозиції щодо вирішення проблем по захисту територій:
1.По реабілітації території кар’єрів – необхідна повна або часткова повторна засипка з подальшим озелененням, дослідження питання з запровадженням нових технологій..
2. По ліквідації відвалів- будівництво заводу по переробці сировини відвалів;
3.Ліквідація шламонакопичувачів – збагачення та повторна переробка сировини в шламонакопичувача.
4. Запобігання техногенним катастрофам – створення єдиного всеукраїнського центру моніторингу та систематизації всієї екологічної ситуації Криворізького залізнорудного басейну, Полтавського ГЗК та Нікопольського марганцеворудного родовища.
5. Розроблення загальнодержавної програми розвитку та освоєння кар’єрів Полтавського, Єристовського, Біланівського ГЗК.
6. Перенесення відстійників НПЗ на нову ділянку, реабілітація території.

і оце ще

Цитата:Атмосферне повітря


Загалом по району викиди стаціонарних джерел становлять 35,729 тис.т. Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами атмосфери є підприємства м.м. Кременчука та Комсомольська.
Найбільше підприємств розташовано в м. Кременчук – 71. На м. Кременчук припадає 30,6% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу області стаціонарними джерелами, на Комсомольськ – 12,0% (25 об’єктів), загалом по району – понад 43,0 %. Нижче наведена динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, тис.т:
Таблиця 9.1.1.
АТО 2000 2005 2006 2007 2008 2009
Кременчуцький 0,521 1,273 0,949 0,747 0,807 0,627
м. Комсомольськ 7,125 9,586 9,884 9,855 9,785 9,893
м. Кременчук 24,886 28,732 28,879 27,966 24,712 25,209
Загалом по району 32,532 39,591 39,712 38,568 35,304 35,729
Всього по області 93,447 82,436

Значним джерелом забруднення атмосферного повітря є автотранспорт (47% усіх зареєстрованих викидів). Разом від стаціонарних та пересувних джерел в атмосферу району потрапляє біля 67,5 тис.т шкідливих речовин.
Найбільший негативний вплив діяльності підприємств спостерігається у м. Кременчуці, де викинуто 30,6% від усіх викидів стаціонарних джерел області. Основним забруднювачем повітря в цьому місті залишається ПАТ “Укртатнафта”, обсяги викидів якого становлять 69,3% міських. Серед інших суттєвий вклад мають: АБЗ, ВАТ “Корюківський вагонобудівний завод”, ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод”, Холдингова компанія “АвтоКрАЗ”, СП “Фрасмо”, СП “Кредо”, ЗАТ “Нафтохімік”, ВАТ “Кременчук’ясо”, ВАТ “Кременчуцький колісний завод”, ВАТ “Кременчуцький завод дорожніх машин”, ВАТ “Кременчуцький автоскладальний завод” і ін. Ці підприємства відносяться до обєктів І-ІІІ класів шкідливості з СЗЗ 1000-300 м.
Однією з найбільш гострих залишається проблема ставка-випарювача Кременчуцького НПЗ, який забруднює довкілля в цілому, і зокрема повітря. При північних вітрах загазоване повітря (насичене меркаптанами і ін. особливо токсичними домішками) накопичується в кар’єрі ВАТ ПГЗК і створює небезпечну екологічну ситуацію.
У м. Комсомольську об’єми викидів забруднюючих речовин становлять 12% від усіх викидів стаціонарних джерел області, з яких 53,4% – у вигляді суспендованих твердих частинок. Найбільшим забруднювачем атмосфери в цьому місті є підприємство І класу шкідливості ВАТ “Полтавський ГЗК”, викиди якого становлять 94,8% загальноміських.

В середньому одним підприємством в атмосферне повітря викинуто забруднюючих речовин (т):

по м. Кременчук - 355,05
по м. Комсомольськ - 471,075
В районі найбільша щільність викидів шкідливих речовин на 1 км2 спостерігалася у м.м. Кременчуці - 262,6 т та Комсомольську - 56,9 т. В м. Комсомольську на кожного мешканця припадає найбільша в області кількість шкідливих речовин - 181,8 кг
Основними інгредієнтами, які забруднюють атмосферу є пил, діоксид сірки та азоту, оксид азоту та вуглецю, феноли, формальдегіди, бенз(а)пірени, важкі метали.

і ще трохи - отак таємне стає відкритим

За даними лабораторії моніторингу важких металів Центральної геофізичної обсерваторії (м. Київ) забрудненість атмосферного повітря важкими металами, зокрема: кадмієм, залізом, марганцем, міддю, нікелем, свинцем, хромом, та цинком нижча за граничні вимоги. Але по м. Комсомольськ за останні 5 років (2005-2009 роки) простежується тенденція по збільшенню у атмосфері заліза, марганцю, нікелю та хрому.
Як і в попередні роки, спостерігається закономірність сезонних змін середньомісячних концентрацій. Саме в холодний період зростає забрудненість діоксидом сірки та розчинними сульфатами, що пов’язано зі збільшенням викидів продуктів згорання палива.
У м. Кременчук значення ІЗА з 6 (у 2005 р.) зменшилося до 3,7 (у 2009 р.).

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА
Таблиця 9.1.4.
Міста - значення ІЗА Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря
м. Кременчук - 3,7 пил, оксид вуглецю, формальдегід, діоксид азоту, бензол
м. Комсомольськ - 1,8 пил, оксид вуглецю, діоксид азоту, фенол, хлорид водню

Аналіз технічного стану пилогазоочисних установок багатьох підприємств, а особливо концерну “Крюківський вагонзавод”, ХК “АвтоКраз”, ВАТ ”Кредмаш”, дає право зробити висновок, що вони потребують реконструкції. Крім того, більшість з них мають застарілі конструктивні рішення і потребують заміни на обладнання нового покоління. Деякі існуючі пилогазоочисні установки працюють з порушенням встановленого режиму та правил їх експлуатації.
Протягом 2009 року на підприємствах області виконано певні заходи по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Серед результативних можна відмітити:
– ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” - щорічно здійснюється закріплювання курних пляжів шламосхвища хімічним, біологічним методами та закріплення посівами жита, у 2009 року – 768 тис.грн. Всього протягом звітного року підприємством на повітряохоронні заходи використано 8202,808тис.грн. (при запланованих 7213,5тис.грн.);
– На ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” - виконано реконструкцію газочисних установок сталеплавильної печі та споруджено укриття на пересипках стрічкового конвеєра.
Найбільшу частину парникових газів прямої дії, що викидаються в атмосферу, складає двоокис вуглецю. За інформацією Головного обласного управління статистики в Полтавській області, що побудована на даних форми 2-ТП (повітря), протягом 2009р. підприємствами району викинуто в атмосферу 154,135 тис.т двоокису вуглецю, м. Кременчук - 393,173тис. т.
Для зменшення забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами необхідним є проведення комплексу організаційно-технічних заходів (див. Заходи...).

і далі ще все та ж Схема
Найбільш негативний техногенний вплив на якісний стан земельних ресурсів мають промислові об’єкти міст Кременчука та Комсомольська за рахунок викидів промисловості та накопичування промислових та побутових відходів.
Постійне розширення територій, порушених при добичі нерудних будівельних матеріалів, залізорудної сировини, негативно впливає на стан земельних угідь. Вплив гірських розробок відбувається на значно більших територіях, ніж власне територія видобування.
Слід зауважити, що місця прояву магнітних аномалій не підлягають забудові до остаточного уточнення рудоносності і розробки спеціального проекту - Схеми генерального плану розвитку гірничорудної промисловості Кременчуцької магнітної аномалії. В перспективі площа кар'єрів, зовнішніх відвалів вскриші і хвостосховищ може досягти 1/3 площі басейну, при цьому близько половини площі гірського відведення буде представлено порушеними територіями з характерними великими фізичними параметрами техногенних форм рельєфу.
Значної шкоди земельним ресурсам завдають ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат”, ПАТ “Укртатнафта” (нафтопереробний завод) внаслідок специфіки технології виробництва, з підприємств енергетичного комплексу – Кременчуцька ГЕС – водами Кременчуцького водосховища інтенсивно розмивається берег на території Кременчуцького району.
За масштабами порушень земель першість тримає і на перспективу ним залишається ВАТ “ГЗК”. Розповсюдження системи гірничих розробок його кар’єрів в районі складає понад 30 км з півдня на північ вздовж р. Псел (на відстані від русла 1,2-2,0 км), шириною від 5,5 до 12 км. У складі територій, які займає ВАТ „Полтавський ГЗК”, входять: кар’єр, відвали, хвостосховища, промислова площадка, які займають понад 1000 га земль. Глибини розробки карєрів становитимуть 500-750 м, висота зовнішніх відвалів - біля 120 м над поверхнею землі.
В перспективі під кар’єри, відвали, хвостосховища (порушені території) буде відведено 6 360 га:
- для потреб Єристівського ГЗК -2170 га;
- - / - Біланівського ГЗК - 4190 га.
Серед інших об’єктів промисловості найбільший негативний вплив на стан земельних угідь в області чинять підприємства нафтогазового комплексу при будівництві та експлуатації газонафтових свердловин і трубопровідного транспорту та при пошкодженнях трубопроводів, найчастіше – навмисних, з метою крадіжок газоконденсату.
Геохімічного обстеження території щодо її техногенного забруднення, в тому числі тяжкими металами, не проводилось. Проте, як відомо, забруднення грунтів в межах аналогічних гірничо-індустріальних територій являє собою складну проблему у зв’язку з інтенсивним техногенним навантаженням. В даних умовах ситуація до того ж ускладнюється низинністю поверхні та перезволоженістю грунтів, що підсилює техногенну забрудненість як ґрунтів, так і водного басейну.
Потенційним забруднювачем грунтів є ставок-випарник Кременчуцького НПЗ, оскільки грунти прилеглих територій (с.с. Кузьменки, Кияшки, Дмитрівна, Єристовка, Солониці, Солонці, Базалуки, Крамаренки, Колгоспна гора, Крамаренки) уже забруднені (за даними Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на даний час забруднення становить більше 50 км2) і не рекомендуються для використання в сільському господарстві. Останнім часом в результаті впливу цього об’єкту на стан довкілля встановлено високий ступінь кореляційної залежності у регіоні захворювань різноманітної етіології та підсилення хронічних захворювань.
Загрозу для навколишнього середовища складають заборонені до використання, непридатні та змішані агрохімікати. Полтавським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” проводилися спостереження за вмістом залишкових кількостей таких пестицидів, як ДДТ та його метаболіти, ГХЦГ та сума його ізомерів, базудин, дурсбан, метафос, фозалон, фосфамід, атразин і симазин, радіонуклідів цезію 137 і стронцію 90, солей свинцю, кадмію, міді, цинку і ртуті та вмісту нітратів у воді.
Залишкові кількості у зразках ґрунту відібраних на моніторингових ділянках в кількостях, що перевищують ГДК, не виявлено. Вміст солей важких металів також не перевищує ГДК. Вміст радіонуклідів цезію-137 в орному шарі ґрунту становить менше 1 Кі/км2, а стронцію-90 – від 0,09 до 0,15 Кі/км2. Вміст нітратів у поверхневих водах сільськогосподарського призначення також не перевищує ГДК.
В межах району існує локальні місця впливів, зокрема кладовища – в районі 168 кладовищ, які займають площу 124,09 га.
Таким чином, район, володіючи значними площами родючих земель та маючи значні перспективи розвитку агропромислового комплексу з можливостями отримання екологічно чистої продукції, потребує розроблення стратегії подальшого ефективного розвитку сільськогосподарської галузі з налагодженням раціонального землекористування.

І ще трохи і фінал
Iva
Жандармы
+ 174
Великий Гуру

писатель (28.06.2013, 15:06) писал:Тут великих грошей не потрібно. Копай та вози


Это вам так кажется!
Весь проект стоит огромных денег! И это деньги не Украины.
А приведённые вами цифры ни кого не интересуют!
О людях думать ни кто не собирается.
Горожане
+ 74
Великий Гуру
І трохи висновків, аби потім ми могли собі сказати - десь про це я вже читав
На даному етапі розробляється містобудівна документація щодо формування промислового гірничорудного району “Территориально-промышленный комплекс по освоению железорудных месторождений Кременчугской магнитной аномалии в Полтавской области” в складі гірничодобувних та переробних комплексів з видобутку та переробки залізистих кварцитів: Горішнє-Плавнинського, Лавриківського, Єристівського і Біланівського родовищ, металургійного заводу “Ворскла-Сталь” і ТЕО ТОВ “Кременчуцька Когенераційна компанія”, шахт Галещинського родовища. Передбачається вилучення для цих потреб земель площею орієнтовно 20000 га, зокрема для: Полтавського ГЗК – 6000 га, Єристівського ГЗК – 3000 га, Біланівського ГЗК – 5000 га, під промислову забудову – 6000 га.
Проектна глибина Єристівського кар’єру – 500 м (період розробки 37 років), Біланівського кар’єру - 700 м (період розробки 30 років).
Активізацію небезпечних геологічних та геодинамічних процесів обумовлює проведення зривних робіт та накопичення потужних мас гірських порід, що супроводжується сейсмічними коливаннями та техногенними землетрусами, і, як наслідок, геодинамічними змінами та різного роду деформаціями земної поверхні. До цього слід додати наявність відвалів, максимальна висота яких становить 110 м (існуюча і проектна).
Особливу небезпеку техногенних порушень обумовлять зміни русел рік та напрямків потоків грунтових та підземних вод. Небезпечною є організація відводу русла р. Сухий Кобилячок (для розміщення відсіку хвостосховища). Як варіант пропонується відведення русла в обвідний канал Полтавського і Єристівського ГЗК.
При розробці Біланівського і Галещинського родовищ необхідною є зміна русла р. Рудька або необхідність взяття його в трубу.
Глибокі кар’єри зумовлять дренування підземних горизонтів.
Розробка Галещинського родовища приведе до змін рівнинного рельєфу місцевості.
Виникає питання подальшої експлуатації ставка-випаровувача Кременчуцького НПЗ (в нього скидаються стічні води НПЗ після термічного знезараження), розташованого в районі розвантаження Дніпровського артезіанського басейну (зона виходу підземних джерел на поверхню). Оскільки він збудований з технологічними порушеннями, не забезпечує природного очищення стоків, а дно його є джерелом фільтрації, в результаті забрудненими є 100 км2 прилеглої території. В подальшому при розробці Біланівського родовища вони перетікатимуть в кар’єр. Виходить, що спільне функціонування ставка-накопичувача і Біланівського кар’єру, неможливе.
На даному етапі розробляється містобудівна документація щодо формування промислового гірничорудного району “Территориально-промышленный комплекс по освоению железорудных месторождений Кременчугской магнитной аномалии в Полтавской области” в складі гірничодобувних та переробних комплексів з видобутку та переробки залізистих кварцитів: Горішнє-Плавнинського, Лавриківського, Єристівського і Біланівського родовищ, металургійного заводу “Ворскла-Сталь” і ТЕО ТОВ “Кременчуцька Когенераційна компанія”, шахт Галещинського родовища. Передбачається вилучення для цих потреб земель площею орієнтовно 20000 га, зокрема для: Полтавського ГЗК – 6000 га, Єристівського ГЗК – 3000 га, Біланівського ГЗК – 5000 га, під промислову забудову – 6000 га.
Особливу небезпеку становить хвостосховище, яке розташоване у водоохоронній зоні Дніпра та є техногенно небезпечним об’єктом. Потужність хвостів (пульпа, утворена в результаті збагачення руд) в чаші, які мають активний вплив на гідросферу (ложе не екрановане), поверхню та атмосферу (розвіювання пилу), коливається в межах 18-26 м. Ліквідувати його практично неможливо.

Слід зазначити, що шламонакопичувачі Полтавського ГЗК розташовані поблизу джерела господарсько-питного водопостачання (Дніпродзержинське водосховище на відстані біля 900 м). В разі аварійного прориву дамби водосховище забруднять шлами.
Крім того, шламосховища, ставки-накопичувачі, в результаті відсутності надійної гідроізоляції, є реальною загрозою для виникнення провалів земної поверхні.
Крім забруднення середовища, вилученість земель, відвали зумовлюють утворення техногенних водоносних горизонтів і ін.
Таким чином, в результаті функціонування запланованого циклу та об’єму гірничо-металургійного комплексу (розробка покладів руд передбачається протягом 50 років), в районі буде створено повний комплекс порушень геологічного середовища – шахти, кар’єри, відвали, водойми, провали і ін.
Негативного впливу в результаті передбачених об’ємів надрокористування зазнає існуюча зона відпочинку на р.Псел, оскільки розвідані запаси залізних руд протягуються вздовж ріки на відстані біля 6 км. Можливе обміління ріки в результаті дренування кар’єрами, забрудненість тощо.
Надзвичайно важливою є соціально-екологічна проблема – в СЗЗ від промислових об’єктів гірничо-металургійного комплексу попадають повністю 12 сіл (Остапці, Заруддя, Василенки, Бондарі, Ревівка, Кириленки, Базалуки, Солонці, Колгоспна гора, Волощине, Махнівка, Новоселівка-Шевченкове), частково – 5 (Степівка, Нова Галещина, Єристівка, Петрашівка, Кияшки).
Аналіз сучасного стану виробничого комплексу Кременчуцького району показав, що використання території Кременчуцького району Полтавської області характеризується надмірною концентрацією населення і виробництва у містах Кременчук і Комсомольськ.
Однією із проблем промисловості району є переростання міста Кременчук і Комсомольську із багатогалузевих в одногалузеві (гірничо-металургійні), які посилюють погіршення сучасного екологічного стану навколишнього природного середовища та виведення із сільськогосподарського обороту великих територій родючих земель з подальшим перетворенням їх у кар’єрні виробки, які будуть на значний час непридатні для господарського використання та потребуватимуть значних фінансових затрат для їх реабілітації. Такі тенденції не відповідають діючим нормативним документам в питаннях оптимізації використання території та не передбачались Генеральною схемою планування території України. Основним недоліком є відсутність науково обґрунтованої загальнодержавної стратегії ефективного використання території регіону та КЗР в цілому.

А назва з чого все це взяв така -
МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА
ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Д Е Р Ж А В Н Е П І Д П Р И Є М С Т В О
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
ПРОЕКТУВАННЯ МІСТ “ДІПРОМІСТО” ІМЕНІ Ю.М.БІЛОКОНЯ

СХЕМА ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ
П О Л Т А В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Замовник: Кременчуцька районна державна адміністрація

Іва - чесно, цікавлять людей ці цифри чи ні, навіть не скажу .Не знаю. Схема ця у закритому доступі. Вирішив що трохи відкрию - нехай буде. Щась зайве приберу і все

Все - нехай буде так. Ото будуть матюкатися, але нікуди подітися і немає чого ображатися - екологія це відкрита тема
 
Доступ закрыт.
  • Вам запрещено отвечать в темах данного форума.