Новый директор

2013-06-03T15:02:32+03:00 2013-06-03T15:37:08+03:00
0
Горожане
+ 1
Гастарбайтер
Лапуся
09:22, 04.06.2013
Пришел новый деректор и началось!!!! в первую очередь нужно быть человеком!
Горожане
Гражданин
Retro
15:41, 03.06.2013

Цитата: Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю

1. Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих
мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю -

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або
виправними роботами на строк до двох років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки
чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або
дитину-інваліда, -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні
посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або
виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк
до шести місяців.

Стаття 173. Грубе порушення угоди про працю

1. Грубе порушення угоди про працю службовою особою
підприємства, установи, організації незалежно від форми власності,
а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом
обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не
обумовленої угодою, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або арештом
на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох
років.

2. Ті самі дії, вчинені стосовно громадянина, з яким укладена
угода щодо його роботи за межами України, -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох
років.


Цитата:Стаття 36. Підстави припинення трудового договору

Підставами припинення трудового договору є:

1) угода сторін;

2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);

5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

7-1) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення;

8) підстави, передбачені контрактом.

У випадках, передбачених пунктами 7 і 7-1 частини першої цієї статті, особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).



Цитата:Зокрема, Конституцією України передбачається низка гарантій, однією із яких є право судового захисту, що передбачена статтею 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Це означає, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене

 
Доступ закрыт.
  • Вам запрещено отвечать в темах данного форума.