Цікаві факти про Україну та видатних українців

2015-05-07T15:15:55+03:00 2015-05-07T15:29:35+03:00
0
Горожане
+ 370
Аксакал
Ганна Черкаська1 год. · [i][/i]8 травня 1861 р у Петербурзі на Смоленському цвинтарі викопали домовину з тілом Тараса Шевченка, пронесли через усе місто до Московського (Миколаївського) вокзалу та залізницею відправили до Москви – для подальшого переправлення в Україну. Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитровськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бровари до Києва й Канева.
У свій останній день народження Тарасу Шевченкові було дуже зле: не радували гості, не тішив улюблений ром. Майже всю ніч поет просидів на ліжку; біль у грудях не дозволяв йому лягти. Він то запалював, то гасив свічку, але до людей, які були внизу, не відгукнувся. О п’ятій попросив зробити склянку чаю з вершками і випив. Потім Тарас Григорович зійшов у майстерню, охнув, упав, і о пів на шосту нашого поета не стало!.. На цифрі 47 зупинилося серце поета: 24 з них у кріпацтві, 10 - на засланні й тільки 13 на волі. 47 прожили великі українці Василь Стус, Панько Куліш...
У Шевченка не було коштів на поховання, тому комітет Літературного фонду вирішив узяти витрати на себе; але художники не погодилися; вони склалися (тисяча рублів сріблом) і поховали Шевченка. Похорони Шевченка були пишними навіть перетворилися на маніфестацію. Тіло Шевченка лежало три дні в церкві Академії мистецтв. О 10-ій годині почалася обідня, об 11 - почалася панахида. З дев’яти промов шість були виголошені українською, дві – російською і одна польською. Першими виступили Кирило-мефодіївці: зі словом українською мовою виступили П Куліш і В. Бєлозерський, потім щемне слово М. Костомарова перервалося риданням професора. Серед тих, хто готував промови, був і студент Павло Чубинський – майбутній автор Гімну України.
Труна була дубова, оббита срібною парчею, у головах кришки на срібній дошці було написано: «Украинский поэт Тарас Григорьевич Шевченко 1861 февраля 26 д.». Дубову труну положили у свинцеву через те, що його повезуть на Україну. На дворі було холодно, йшов густий сніг. Труну на Смоленський цвинтар несли тільки літератори чи студенти університету, не спускали з рук, а це добрих сім верств. На похорони Т. Шевченка з України приїхали:
- Іван Сошенко, хоч заліз у борги й мав неприємності на роботі; 
- Приїхав із Москви Аполлон Мокрицький, якого за це звільнили з роботи; 
- були й нащадки гетьмана К. Розумовського - брати Жемчужникови. 
Цього ж дня, оскільки Шевченко не залишив заповіту, друзі вирішили перепоховати поета в землі України. У квітні 1861 р. було отримано дозвіл на перевезення тіла Шевченка на батьківщину. Друг поета лікар Михайло Лазаревський зробив усі приготування. Чорна домовина, покрита червоною китайкою, стояла на запряжених дрогах із особливими ресорами. Брати-літератори Михайло й Олександр Лазаревські та художник Григорій Честаховський супроводжували прах поета в Україну.
Мф.6.33
Жандармы
+ 180
Великий Гуру
20 травня 1861 року пароплав "Кременчук" з домовиною. праху поета прибув до Канева.
"Убогий человечек, не имеющий ничего, чем бы он мог гордиться, хватается за единственно возможное и гордится нацией, к которой он принадлежит".
Артур Шопенгауэр
 
Доступ закрыт.
  • Вам запрещено отвечать в темах данного форума.